Фільм як текст і практика тіла
{сторінка з трітменту, 2021}

Я багато думаю про перформативну природу мови і текстів. Думки, емоції, пам’ять фізично розвиваються в нашому тілі. Після цього нам потрібно якось передати їх зовнішньому світу. А що як ми, перш ніж це зробити, ще трохи залишались би з цією тілесністю думок та емоцій? Проживали їх через власне тіло? Для мене створення текстів – це як ритуал, святкова тілесна практика, танець. Я приймаю душ, краплі води потрапляють на голову, плечі й спину, а я в цей час обдумую текст. Я йду нічним містом. Вітер дує мені в обличчя, а я думаю про текст. Пізніше я намагаюся втілити ці тексти в слова, які можу вимовити або написати. Ці слова, вимовлені чи написані, разом зі словами інших героїнь, створюють тіло фільму.

Цей фільм сам по собі є текстом – практикою тіла.
click
tap
MARIUPOL_BEACH_AND_AFTER_0020 {1:54}
«I take a picture of myself in the mirror», 2020
ANTI_VINNYTSIA_VYSHENKA_0008 {3:36}
beautiful with shadows,
2020
MARIUPOL_BEACH_AND_AFTER_0015 {0:48}
sound recording with Vasia on the beach, 2020
MARIUPOL_BEACH_AND_
AFTER_0020 {1:54}
«I take a picture of myself in the mirror», 2020
ANTI_VINNYTSIA_
VYSHENKA_0008 {3:36}
beautiful with shadows,
2020
MARIUPOL_BEACH_AND_
AFTER_0015 {0:48}
sound recording with Vasia on the beach, 2020